Усі ми дуже любимо котів.
Але, на жаль, іноді наші людські організми можуть реагувати на цих тварин не зовсім адекватно — зокрема, дошкуляючи алергічним реакціями.
То що ж робити людям алергікам? Чи можна їм заводити котів та жити разом з ними?
Виявляється, що можна. Все-таки є деякі породи котів, які можуть підходити людям з алергією.
Забігаючи наперед, хотілося б сказати, що 100% гіпоалергенних порід котів не існує — доведено AAFCA (Американський фонд з астми та алергії).
Проте є деякі породи, які мають рівень алергенів нижчий, ніж в інших своїх побратимів.
Але про все по черзі.
І так, представляємо наш список із 10 порід котів для алергіків!
Є думка, що існують деякі породи котів, які вважаються гіпоалергенними або низько алергенними тваринами. Це тому, що вони виробляють менше алергенів, ніж інші.
Всі коти і справді виробляють ряд білків, які викликають або можуть викликати алергію у людей.
Власне, такі білки є частиною біологічної активності котів і виникають у слині, шкірі, сечі та анальних залозах тварин.
Відомо принаймні про вісім таких білків, які визнані такими міжнародними організаціями як Всесвітньою організацією охорони здоров’я (англ. WHO) та Міжнародним союзом імунологічних спільнот (англ. IUIS):
Найпоширенішим білком, який і є алергеном для людей вважається Fel d1.
Доведено, що 90-95% людей, які схильні до алергії, мають чутливість саме на Fel d1.
Другим поширеним алергеном є Fel d4. Він зустрічається приблизно у 60% випадках (за даними досліджень).
Цікаве дослідження чи існують повністю антиалергенні породи котів та кішок читайте в нашій іншій статті.
Звичайно, було б дивно, якби якісь коти не виробляли Fel d1, Fel d4 або інші типи білків. Зважаючи на все, природою так не було задумано.
Однак, як кажуть, «диявол криється в деталях».
Доведено, що деякі породи котів і навіть їх конкретні індивіди можуть виробляти меншу кількість цих білків.
І до речі, довжина шерсті не є показником алергенності котів.
Про таких антиалергенних котів ми й поговоримо далі.
Порада від Murmeo. Якщо ви страждаєте на алергію, то перед тим як взяти кота мав би сенс перевірити слину або шерсть на наявність і кількість Fel d1.
Хоча їх гламурна довга шерсть і вимагає трохи більшої уваги, ніж в інших кішок, можливо, вам не доведеться занадто турбуватися про чхання та свербіння від алергії.
Сибірські кішки чарівні з багатьох причин, включаючи їхню грайливість і знижене виробництво алергенів.
Ця порода вважається досить давньою. Вперше про кішок, схожих на сибірських, було згадано у публікаціях у XVI столітті. Тоді їх називали бухарськими.
Шерсть у сибірської кішки довга і важка, із щільним підшерстком, який стає густішим, коли холодає.
Сибірська порода кішок лагідна та розумна.
Цих кішок також приваблює вода, іноді вони кидають у неї іграшки чи грають із нею.
Попри великі розміри, сибіряки досить рухливі та легко застрибують на полиці або на верх шаф.
А якщо ви ще й любитель великих порід, то це чудовий варіант. Адже ця кішка якраз входить в Топ 10 Найбільших Порід Котів.
Оскільки ця розумна та енергійна кішка виробляє трохи менше Fel d 1 і має одношарову шерсть, вона часто є чудовим вибором для людей з легкою алергією на кішок.
І так, балінезійська кішка або балійська кішка, або балінез (англ. balinese).
Це довгошерста порода домашніх кішок із сіамським забарвленням та сапфірово-блакитними очима. Федерація любителів котів (CFA) визнала породу у 1961 році.
Порода виникла в результаті спонтанної генетичної мутації у чистопородних сіамських кішок, яка змусила кішок розвинути довший тип шерсті.
Балійці відомі своїм розумом, дружелюбним, допитливим та грайливим характером та вражаючою красою. І ще вони вважаються однією з самих товариських з людьми порід — читайте в наших спеціальних матеріалах.
Однак вони бувають досить вимогливими та гучними.
Бенгал з його незвичайною короткою плямистою шерстю виглядає як маленька дика кішка.
Він не так сильно линяє, як інші породи, і це добре для алергіків. Тому ми також його включили в наш список антиалергенних кішок.
Бенгальські коти красиві, розумні та дикі тварини. А також вважаються найактивнішими з усіх порід котів (читайте результати дослідження).
Ця домашня порода — це гібрид домашнього кота, плямистої єгипетської мау та азійського леопардового кота.
У 1983 році порода була офіційно визнана Міжнародною Асоціацією (TICA).
До речі, хто такі ТICA та інші світові фелінологічні організації читайте в нашій детальній статті.
Відомо, що бенгальські кішки люблять воду — особливість, яку більшість домашніх кішок не мають.
Можливо, ви повинні бути обережними, щоб ваш акваріум не перетворився на риболовецький ставок. Ми сподіваємось, що з бенгалами ви не будете мати ніяких проблем з тим, як їх покупати та водночас вижити.
Ця порода буде товаришувати з собаками та іншими кішками. Однак, якщо у вас є хом’яки або морські свинки, то вони можуть включати свій інстинкт до полювання. Краще вже тримати бенгалів окремо від їх «природного харчування».
Бурманська кішка — це ще один представник гіпоалергенних котів.
Більшість сучасних бурманців — нащадки однієї кішки, названої Вонг Мау, яка була привезена з Бірми до Америки в 1930 році.
Порода визнана Асоціацією любителів CAT (CFA) як нова порода в 1934 році та була прийнята для реєстрації в 1936 році.
Шерсть бурманських котів коротка і тонка, з глянцевим шовковим блиском. Ці коти вимагають мінімального догляду і не дуже линяють.
Для вас буде дуже важливо підтримувати активність кішок цієї породи. Адже це буде запорукою її здоров’я та довгих років життя.
Бурманці грайливі та енергійні й найкраще відчувають себе в активних сім’ях, які хочуть грати та спілкуватися зі своїми домашніми тваринами. Крім того, ці кішки добре піддаються навчанню та дресуванню.
Бурманські коти за своїм характером сумісні з іншими домашніми тваринами та дітьми.
Колоропойнт також може бути ідеальним для людей з алергіями.
Колорпойнт короткошерстий — це як сіамська кішка, але іншого нетрадиційного кольору.
Порода була виведена з сіамської кішки, а потім схрещена з червоною американською короткошерстою кішкою, щоб отримати новий окрас.
З часом були створені й інші незвичайні окраси шерсті.
Порода була визнана Асоціацією любителів котів (CFA) у 1964 році. Однак, TICA вважає колорпойнта одним із різновидів сіамських кішок, а не окремою породою.
Ці кішки товариські, дружні та ласкаві, прагнуть слідувати за своїми господарями по всьому будинку.
Як правило, колорпойнти характерні своїм гучним нявканням, яке вони використовують, щоб «поговорити» з усіма, хто їх слухає.
Ці милі вихованці обов’язково тягнуться до всіх теплих місць та ковдр, особливо в холодні зимові місяці.
Породу корніш-рекс теж можна віднести до гіпоалергенних кішок.
Деякі люди вважають, що коротка хвиляста шерсть корніш-рексів не так сильно виділяє лупу, як довгошерсті коти або коти з густою шерстю.
Напрочуд незвичайний й елегантний корніш-рекс — це кучерява порода котів з репутацією активного та товариського члена сім’ї.
Ці коти, як правило, дуже розумні та люблять бути у центрі уваги.
Російська блакитна, як правило, врівноважена порода кішок, яка може підійти для людей із легкою алергією.
Їхня плюшева, мерехтлива шерсть не надто сильно линяє і зазвичай вимагає лише щотижневого догляду.
Свій початок сучасні російські блакитні коти беруть саме із Росії. А європейці полюбили їх за відмінні якості щуроловів, за незвичайне забарвлення та подвійну, «плюшеву» шерсть.
У 1893 році англійська заводчиця Карен Кокс вивезла з Архангельська пару блакитних кошенят, з яких і розпочала їхнє селекційне розведення.
Ця порода відома своєю любов’ю до активних ігор. Більшість російських блакитних кішок — відмінні члени сім’ї, добре ладнають з іншими домашніми тваринами, навіть із собаками, і добре дружать із дітьми.
Однак, зазначається, що ця порода може бути досить полохливою порівняно з іншими породами.
Вважається, що популярна сіамська кішка також належить до порід котів з низьким вмістом алергенів. Проте остаточних наукових доказів цього немає.
У цих цікавих котів шерсть, що не вимагає особливого догляду, не сильно линяє і вимагає лише щотижневої уваги.
Вважається, що сіамські кішки походять від священних храмових кішок у Сіамі, що нині називається Таїландом. Вони з’явилися у Сполучених Штатах у 1878 році, коли американський президент отримав сіама у подарунок від американського консула у Бангкоку.
Сіамська кішка має дуже характерну зовнішність, відмінними рисами якої є тонке, довге, трубоподібне гнучке тіло та голова у вигляді довгого клина.
Відомо, що сіамські кішки – одна з найгучніших порід кішок.
Ця порода добре вписується в сім’ї з дітьми, і вони дружні до собак. Однак маленьких дітей потрібно буде навчити правильно поводитися з кішкою, щоб не спровокувати їхню захисну реакцію.
Звичайно ж, у нашому списку гіпоалергенних порід кішок ми повинні згадати про сфінкса.
Хоча котів сфінксів і називають часто «лисими», у них все-таки є пухнастий пух, який при погладжуванні здається майже замшевим.
Як і всі породи кішок, сфінкси виробляють лупу і вилизуються — тобто виробляють алергени. Але якщо купати їх частіше — що кішці необхідно в будь-якому випадку, то наявність лупи можна звести до мінімуму.
Кішки сфінкси лояльні та сповнені любові до своїх господарів.
Ці коти з довгими вухами будуть щасливі розважатись годинами, а також не проти завести собі приятеля.
Якщо ви страждаєте на алергію, то обов’язково тримайте цю породу на увазі.
І закінчує наш список самих гіпоалергенних порід яванська кішка або яванез.
У цих котів немає підшерстка, що означає, що вони не сильно линяють і потребують лише щотижневого догляду.
Таким чином вони поширюють менше алергенів, що може позитивно впливати на людей з легкою алергією.
Це штучна порода, виведена в США в результаті схрещування балійської кішки з короткошерстим колорпойнтом.
Яванські кошенята виглядають як сіамські кішки, але їхня шерсть довша і вони мають інше забарвлення.
Яванська порода має довгу шовковисту шерсть різних кольорів (на відміну від справжніх місцевих домашніх кішок Яви, у яких шерсть коротка).
Представники породи є дуже спритними, розумними та витривалими котами.
Сподіваємося, тепер ви знаєте, які породи кішок із найменшою ймовірністю можуть викликати у вас алергію.
Проте перш, ніж собі взяти тварину додому, краще порадитися зі своїм лікарем.
Пам’ятайте, що гіпоалергенність у котів не означає 100% відсутність алергенів у лупі, слині або шерсті.
У статті частково використані матеріали:
1. Ресурсу https://www.petmd.com
2. Ресурсу https://www.dailypaws.com
3. Фото: unsplush.com
Murmeo посилання на статтю: https://murmeo.com/uk/najkrashi-gipoalergenny-porodu-kotiv/