Чи існують породи котів, на яких немає алергії — цікаве питання, яке, напевно, піднімається багатьма власниками цих милих тварин.
Всі ми, шанувальники наших пухнастих друзів (і не тільки пухнастих), так хочемо наповнити наші оселі ніжним нявканням кошенят або славним муркотінням товстого старого кота, що влаштувався у нас на колінах.
На жаль, слід пам’ятати про те, що якщо ви страждаєте на алергію, то саме котячі алергени можуть негативно впливати на ваше здоров’я.
Доведено, що алергія на котів — найпоширеніша алергія тваринного походження, на яку страждає приблизно кожна п’ята доросла людина в усьому світі.
Проте коли хтось каже, що та чи інша порода кішок «гіпоалергенна» — тут ми хотіли б прояснити деякі нюанси й відкрити істину, якою б вона не була.
Чи може це бути правдою? Чи є коти, які не викликають алергію у людей?
Наші міркування та висновки у цій статті, як завжди, ґрунтуються лише на перевірених джерелах, як офіційні міжнародні організації, результати досліджень та публікації в авторитетних джерелах.
Так де ж правда — чи існують кішки, на яких немає алергії чи ні? Спробуємо розібратися у цьому непростому питанні…
За даними Американського фонду з астми та алергії (Asthma and Allergy Foundation of America, AAFA), приблизно 3 з 10 осіб, які страждають на алергію або астму, також мають реакції на собак і котів.
Однак алергія на котів зустрічається набагато частіше — приблизно вдвічі, ніж алергія на тих же собак.
Алергія — це надчутлива імунна відповідь організму на якусь речовину, нешкідливу для більшості людей.
Деякі поширені алергії: на цвіль, продукти харчування, ліки, пилок, комах та, звичайно ж, домашніх тварин.
Завдання імунної системи — знаходити чужорідні речовини, такі як віруси та бактерії, і позбавлятися їх.
Зазвичай, така реакція імунної системи захищає нас від небезпечних хвороб. Однак у людей з алергією на домашніх тварин імунна система може бути надмірно чутливою. Вона може реагувати на нешкідливі білки в шерсті, сечі, слині або лупі тварини (клітки шкіри, що відмерли).
Симптоми, що виникають в результаті, — це і є алергічна реакція. А речовини, що спричиняють алергічні реакції, є алергенами.
Алергени домашніх тварин можуть накопичуватися на меблях та інших поверхнях. Вони довго не втрачають своєї сили. Іноді алергени можуть залишатися на високому рівні протягом кількох місяців і чіплятися за стіни, меблі, одяг та інші поверхні.
Коментар Murmeo. Сама шерсть домашніх тварин може й не бути алергеном. Однак саме вона може збирати лупу, сечу та слину котів, що є носіями алергенів. Шерсть також може переносити й інші алергени, такі як пил та пилок.
Коли людина, яка страждає на алергію, піддається впливу алергенів, імунна відповідь організму викликає запалення, яке може набувати форми свербежу або опухлих очей, нежиті, чхання чи кропив’янки.
У гіршому випадку алергічна реакція призводить до більш серйозної реакції, яка називається анафілаксією. Під час анафілаксії імунна відповідь організму вивільняє потік хімічних речовин, які можуть спричинити раптове падіння артеріального тиску та неможливість дихати.
Коли у людини є алергія на кішку, навіть незначний вплив може спричинити лавину різних симптомів.
Кожна людина, яка має алергію на котів, індивідуальна.
Тому цілком можливо, що хтось може тримати кота протягом тривалого проміжку часу та переносити лише легкі симптоми. У той час як інша людина тільки ступить до будинку, де є кішка, може отримати повноцінні симптоми астми.
Люди, саме з алергією на котів, зазвичай мають алергію тільки на Fel d 1 речовину (ми розповімо про неї трохи нижче). Цей алерген є дуже стабільним і може залишатися в будинку протягом шести місяців💡.
Алергени котів та собак можна зустріти всюди. Вони є навіть у тих будинках та інших місцях, де ніколи не утримували домашніх тварин.
Це пов’язано з тим, що алергени можуть бути на одязі людей. Вони також можуть потрапляти в повітря, коли тварину гладять або доглядають за нею.
Крім того, алергени можуть знову піднятися у повітря під час витирання пилу, збирання порохотягом або інших домашніх справ. Потрапивши у повітря, частки можуть залишатися у повітрі протягом тривалого часу.
Слід зазначити, що алергени можуть проникати в наш організм у різний спосіб.
Коли у когось алергія на кішок, це не завжди означає, що причиною є шерсть тварини, як це заведено вважати.
Тому не дивно, що так багато людей вважають, що гіпоалергенні породи мають особливий тип шерсті або не такі схильні до линяння.
Але, на думку експертів, якщо у вас алергія на кішок, то варто турбуватися не про пухнасте хутро, а про особливий білок, який виробляють усі коти.
Алергія виникає саме на білок у слині, шкірі, сечі та анальних залозах. Адже кожна кішка має слину, шкіру і залози.
Котячий алерген — це дуже маленький глікопротеїн, який виробляється в слині, слізних залозах (сльозах), сальних залозах (шкіра) та періанальних залозах.
Наприклад, слина котів містить дуже специфічний білок, який називається Fel d 1 (див. малюнок).
Слинний Fel d 1 переноситься в повітря під час догляду кота за собою. Сальний Fel d 1 має тенденцію розподілятися по шерсті, причому найвищі рівні виявляються біля шкіри.
А ось періанальні залози виділяють цей алерген у кал.
Коли кішка починає доглядати за собою, вона використовує слину. Далі слина на її шерсті висихає, потім частинки слини, наповнені Fel d 1, викидаються у повітря. Коли тварина линяє, то її волосся, вкрите слиною, проникає в кожен куточок вашого будинку.
Fel d 1 також виробляється сальними залозами котячої шкіри, які природно виділяються у вигляді лупи.
«Є кілька протеїнів, на які люди реагують: від Fel d 1 до Fel d 7», – пояснює Таріна Л. Ентоні (доктор ветеринарної медицини, DVM).
«Fel d 1 є найбільш поширеним алергеном і в основному присутній у слині та лупі. Ці маленькі білки при вдиханні або контакті зі шкірою, очима та носом викликають кропивницю, свербіж, чхання та сльозотечу».
Коти виробляють низку потенційних алергенів, які можуть впливати на здоров’я людини.
На сьогоднішній день відомо принаймні про десять алергенів, отриманих з котячої шерсті, слини та сечі.
Більше того, вісім з цих алергенів, Fel d 1–8, було зареєстровано у Всесвітній організації охорони здоров’я (англ. WHO) та Міжнародному союзі імунологічних спільнот (англ. IUIS).
Таблиця алергенів, які можуть виробляти коти
| Алерген | Біохімічна назва | Рівень чутливості до людини |
|---|---|---|
| Fel d1 | Утероглобін | 60%‐100% |
| Fel d2 | Сироватковий альбумін | 14%‐54% |
| Fel d3 | Цистатин | 10% |
| Fel d4 | Ліпокалін | 63% |
| Fel d5 | Імуноглобулін А | 38% |
| Fel d6 | Імуноглобулін М | не відомо |
| Fel d7 | Ліпокалін | 38% |
| Fel d8 | “Latherin‐подібний” білок | 19% |
Найважливішим алергеном котів є Fel d 1 як той, що найбільше впливає на людей з алергією.
Fel d 1 являє собою глікопротеїн з масою 35-39 кДа (утероглобін), що виробляється в основному слинними та сальними залозами у котів.
Хоча точна біологічна роль Fel d1 ще не визначена, вважається, що він виконує безліч функцій у котів. Це може бути захист шкіри або транспортування ліпідів, особливо стероїдів, гормонів та феромонів.
Доведено, що Fel d 1 може потрапляти на шерсть саме в той момент, коли коти за нею доглядають.
Крім того, через свій невеликий розмір і молекулярну структуру Fel d 1 може перебувати в повітрі протягом тривалих періодів, а також прилипати до тканин і меблів у будинку.
При впливі на чутливих людей Fel d 1 зв’язується з антитілами людини (IgE) і призводить до алергічних реакцій.
Йдеться про те, що близько 90 – 95% пацієнтів з алергією на котів чутливі саме до Fel d 1 (за даними публікації «Ann Allergy Asthma Immunol 108 (2012) 74 -76)».
Згадується про те, що для Fel d 1 наявність понад 0,29 мкг/грам у пилу може бути пороговим рівнем для виникнення сенсибілізації або симптомів алергії на котів.
Тема впливу та рівнів конкретних котячих алергенів є найцікавішою з одного боку, та спірною, з іншого.
Ми знайшли деякі матеріали у закордонних джерелах, якими хотіли б з вами неодмінно поділитись.
Наведемо результати цікавого дослідження, опублікованого у 2016 р. у Національній медичній бібліотеці, США (англ. National Library of Medicine).
Основне завдання дослідження — зрозуміти які алергени зустрічаються найчастіше у людей, які страждають на алергію на котів.
Методи дослідження.
До дослідницької групи увійшли 70 пацієнтів (42 жінки та 28 чоловіків, віком від 18 до 65 років) з позитивним діагнозом алергії на котів або собак.
До групи контролю також увійшли 30 пацієнтів із негативним діагнозом алергії.
Були виміряні загальні рівні IgE (антитіл) у всіх пацієнтів з алергією, а також їх алерген-специфічний IgE до котячих та собачих алергенів.
Результати та висновки.
За результатами дослідження були отримані цікаві дані щодо алергенів на кішок:
Наводимо результати інших аналітичних матеріалів, опублікованих на порталі The Journal of Allergy and Clinical Immunology.
Основне завдання дослідження — зрозуміти кількісний вміст алергенів в шерсті, слині та сечі котів.
Забір матеріалів.
Після отримання згоди власників було набрано змішану когорту з 26 кішок та котів: у тому числі стерилізованих, здорових та різних порід.
Вік тварин становив від 5 місяців до 12 років, половина з них були кішки, приблизно половина належала до домашнього короткошерстого різновиду, і більшість (65%) були стерилізовані.
Що було зібрано як матеріали:
Отримані результати.
Виходячи з отриманих результатів можна говорити про те, що:
Точні дані результату дослідження представлені у таблиці нижче.
| Середнє (діапазон) | Шерсть, мкг/г | Слина, мкг/мл | Сеча, мкг/мл |
|---|---|---|---|
| Fel d 1 | 12,2 (5,4 – 20,7) | 2,4 (0,9 – 5,1) | 0,02 (0,065 – 0,071) |
| Fel d 4 | 0,09 (0,03 – 0,19) | 7,6 (1,4 – 17,4) | <0,4 |
Далі були визначені залежності рівнів Fel d 1 і Fel d 4 від статі та стерилізації котів.
Зверніть увагу: У шерсті обидва антигени не були пов’язані зі статтю та фактом стерилізації.
Однак у слині може бути потенційний зв’язок між Fel d 1 і Fel d 4 у стерилізованих та не стерилізованих тварин.
Наочні результати дивіться у таблиці нижче.
| Fel d 1, середнє | Fel d 4, середнє | |
|---|---|---|
| В шерсті (мкг/г) | ||
| Всі кішки (к-сть = 13), в тому числі: | 10.08 | 0.12 |
| – стерилізовані ( к-сть = 7) | 10.1 | 0.05 |
| – не стерилізовані ( к-сть = 6) | 10.1 | 0.22 |
| Всі коти (к-сть = 13), в тому числі: | 12.72 | 0.08 |
| – стерилізовані ( к-сть = 10) | 10.89 | 0.09 |
| – не стерилізовані ( к-сть = 3) | 14.5 | 0.02 |
| В слині (мкг/мл) | ||
| Всі кішки ( к-сть = 10), в тому числі: | 3.3 | 9.71 |
| – стерилізовані ( к-сть = 5) | 0.59 | 17.42 |
| – не стерилізовані ( к-сть = 5) | 5.01 | 2.2 |
| Всі коти ( к-сть = 7), в тому числі: | 3.30 | 6.71 |
| – стерилізовані ( к-сть = 5) | 3.3 | 1.41 |
| – не стерилізовані ( к-сть = 2) | 0.76 | 17.05 |
Висновки за результатами.
За результатами дослідження можна зробити такі висновки щодо алергенів на кішок:
Однак в інших дослідженнях говориться, що коти (самці) можуть виробляти у 3-5 разів менше Fel d 1 після стерилізації (за даними журналу «European Journal of Allergy and Clinical Immunology»).
Імовірно, саме тестостерон, що виробляється у котів може мати вплив на вироблення алергену Fel d 1.
Слід також відзначити, що сама кількість алергенів може відрізнятися у різних котів і може сильно змінюватись протягом року в однієї й тієї ж особини.
Відомо, що деякі люди помилково вважають, що саме шерсть є причиною алергії. Вони вважають, що лисі коти, такі як сфінкс, це відповідь на їхні мрії.
І хоча це й правда, що у голої кішки немає шерсті, яка може вловлювати та поширювати алергени по всьому будинку. Та вони, як і будь-яка інша волохата кішка, все одно безперервно виробляють алергічні білки.
Тут слід нагадати, що Fel d 1 виробляється в основному слиною та сальними залозами. Тому наявність або відсутність шерсті в конкретному випадку ніяк не впливає на гіпоалергенність кота чи кішки.
Наводимо результати досліджень, описаних вище (там, де аналізувалися 26 тварин).
| Fel d 1, середньому мкг/г | Fel d 4, середньому мкг/г | |
|---|---|---|
| Коротка шерсть (к-сть 14) | 15,32 | 0,12 |
| Середня шерсть (к-сть 3) | 5,2 | 0,05 |
| Довга шерсть (к-сть 9) | 9,22 | 0,1 |
А ви б заплатили 27000 доларів за спеціально виведену гіпоалергенну кішку?
Деякі люди так і вчинили.
Саме так компанія Lifestyle Pets, раніше відома як Allerca, обдурила зневірених любителів котів на гроші.
Компанія Lifestyle Pets була заснована Саймоном Броді, людиною, яка раніше брала участь у безлічі шахрайських операцій.
Броуді стверджував, що вивів котів зі спеціальною версією гена Fel d 1, що мутувала. Хоча він так й не представив жодного з них для офіційного наукового огляду.
У звіті ABC News за 2013 рік стверджується, що коти, що продаються компанією Lifestyle pets, були не гіпоалергенними, ніж будь-які інші тварини. Але вже на той час багато людей заплатили за тварин, яких вони ніколи так і не отримали.
У 2010 році компанія Allerca оголосила, що більше не займатиметься розведенням котів.
Однак інші компанії, у тому числі Felix Pets у Денвері, США та Indoor Technologies у Вірджинії, подали патенти щодо того, що котів можна генетично модифікувати, щоб вони справді були гіпоалергенними.
Інструмент редагування генів під назвою CRISPR теоретично дозволяє легко «редагувати» кішку. Але створити здорову тварину може бути досить складним завданням.
Ніхто не знає, що буде, якщо видалити певний ген. Девід Авнер, засновник Felix Pets, говорив, що він працював над створенням кішки без алергенів з 2004 року.
На веб-сайті Allerca стверджувалося, що їх домашні тварини виробляють менше алергенів саме внаслідок генних мутацій.
Однак веб-сайти професійних організацій, у тому числі Американської академії алергії, астми та імунології, а також Американського коледжу алергії, астми та імунології, цитують посилання, які спростовують ці твердження.
Власне, веб-сайт Американської академії алергії, астми та імунології (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology) заявляє, що «справді гіпоалергенних порід не існує».
Нагадаємо, що алергія на котів виникає, коли імунна система сприймає якусь речовину як шкідливу та надмірно на неї реагує.
Виразність симптомів алергічної реакції може змінюватись у широких межах.
Деякі із симптомів алергічної реакції на котів включають:
Спробуємо також перерахувати загальні групи найпоширеніших хвороб, пов’язаних з алергічними реакціями на котів (і не лише на них).
Анафілаксія – це важка алергічна реакція, яка може бути небезпечною для життя та потребує негайної медичної допомоги. Все відбувається швидко і може спричинити смерть. Симптоми зазвичай відносяться до більше, ніж однієї частини тіла, наприклад шкіри або рота, легенів, серця та кишківника.
Алергія ока — це звичайнісіньке і поширене явище.
Це реакція на внутрішні та зовнішні алергени, які потрапляють саме у вічі.
Тканина, що вистилає внутрішню частину віка і зовнішню частину очного яблука, запалюється та опухає, що призводить до сверблячки, почервоніння, сльозотечі та подразнення очей.
Шкірна алергія виникає, коли ваша шкіра контактує з алергеном.
Крім того, це може бути алергія на інші речі, такі як їжа або білки, які ви вдихаєте або торкаєтесь.
Алергічна реакція зазвичай з’являється протягом 48 годин після першого контакту з алергеном.
Симптоми часто включають наступне: почервоніння, набряк, утворення пухирів, свербіж, кропив’янку та висипання.
Алерген не обов’язково має бути для вас новим. Це може бути те, що ви вживали або їли багато років. Поширені шкірні алергії включають алергічний контактний дерматит, екзему, хронічну кропив’янку та ангіоневротичний набряк.
Слово риніт означає «запалення носа».
Коли ніс дратується алергенами або подразниками, то він може виділяти більше і густіший слиз, ніж зазвичай.
Такі виділення можуть викликати подразнення задньої стінки горла та кашель. Алергічні реакції також можуть викликати закладеність носа, свербіж у носі або горлі, чхання, нежить і очі, що сльозяться.
Синусит – це інфекція чи запалення носових пазух. Ці пазухи вистелені тією самою тканиною, як і внутрішня частина носа.
Те, що може викликати набряк носа, наприклад, алергія або інфекція, також може вплинути на носові пазухи.
Коли тканина пазух запалюється, виділення слизу зростають. Згодом повітря, що потрапило в опухлі носові пазухи, може викликати хворобливий тиск усередині голови та головний біль.
Як не прикро говорити, але природно, що найдієвішим і простим способом уникнути алергії — це позбутися домашньої тварини.
Однак, якщо ви все ж таки хочете залишити свого вихованця, то можуть бути деякі стратегії щодо зниження впливу алергії.
Хотілося б ще раз наголосити.
Немає опублікованих наукових даних, що б вказували на те, що гіпоалергенні коти чи кішки справді існують.
Крім основних алергенів (наприклад, Fel d 1) існують і другорядні алергени (наприклад, Fel d 2, Fel d 3, Fel d 4), які також впливають на людей, які страждають на алергію на котів.
Всі коти виробляють головний алерген Fel d 1 незалежно від породи, віку, довжини шерсті, статі, місця житла (у приміщенні або на вулиці) чи ваги тіла.
Не існує котів без алергенів або так званих повністю «гіпоалергенних».
Однак є деякі породи, які дійсно мають трохи менший рівень алергенів. Читайте у нашій статті: ТОП – 10 Найкращих Пород Котів для Алергиків.
Сподіваємося, наша публікація трохи прояснила тему щодо котів, на яких нібито немає алергії та поняття «алергія на котів» загалом.
І не забувайте ділитися нашою статтею – для нас це чудовий стимул створювати ще цікавіші матеріали 🎉.
У статті частково використані матеріали
1. Дослідження «Analysis of feline and canine allergen components in patients sensitized to pets» — Національної медичної бібліотеки США (англ. «National Library of Medicine»)
2. Дослідження «Fel d 1 and Fel d 4 levels in cat fur, saliva, and urine» — Журналу алергії та клінічної імунології (англ. «The Journal of Allergy and Clinical Immunology»).
3. Матеріалів Американського фонду астми та алергії (англ. «Asthma and Allergy Foundation of America»).
Murmeo посилання на статтю: https://murmeo.com/uk/chy-isnuyut-kotu-na-yakyh-nemaye-alergiyi/